Авторські вірші Людмили Шкарупи

Спасибо тебе, мой сердечный, Ты видишь,  я здесь,  я пришла Спасибо за слезы, за вечер Я счастье с тобою нашла Ты самый любимый, желанный Ты ласковый нежный родной  К губам бы твоим прикоснуться Ты рядом, но ты не со мной И только тебе я поверю Ты жизни костер разожжешь  В глаза ты кому-то посмотришь  Ты вмиг мое сердце сожжешь  Твой голос везде я услышу  И лучше тебя в жизни нет Ты боль моя вера надежда Ты солнце ты звездочка, свет  2014

Рідна Україно, пісню я співаю Краще чим Вкраїна, ти повір, не знаю Он росте вербичка, Он цвіте калина  Це моя прекрасна рідна Україна Тут я народилась, тут моя родина  Це моя квітуча рідна  Україна. По росі піду я, сонцю посміхнуся Я за тебе, ненько, Богу помолюся Буде соловейко у садку співати Мама каже: пізно, доню, йди до хати Буде Украіна в щасті, в мирі жити  Як же Україну можна не любити  Я твоя маленька Я твоя дитина  Слався берегине, слався Україно  2014

Заграй, заграй сопілкарю А я заспіваю  Я скажу в Купальську нічку, Що тебе кохаю  Поцілуй і притулися  Близенько - близенько,  Щоб ніколи не боліло  у мене серденько  Ой у лісі на галяві я стою співаю  І на щастя свій віночок  на воду пускаю  Сопілкарю, що є в тебе У собі зігрію  Лиш тобі і вірна буду  Лиш про тебе мрію  2014

Останній промінь бабиного літа Мене так щемко тепло обіймав. Легеньким вітром, листячком барвистим, пахучим квітом він причарував.  Я в твоі очі трепетно дивлюся, а ти мене так тепло цілував. останній промінь бабиного діта добро і щастя, долю нагадав.  останній промінь бабиного літа  мене в весільню сукню одягав.  Останній промінь бабиного літа  в весільнім вальсі з нами закружляв. 28 листопада 2022 року 

Гарна чарівниця Відповідь Лісапетному Батальйону Ой я жінка чарівниця, гарно я співаю Чом я тобі посміхась? Бо тебе кохаю Ой учора я на зорях на тебе гадала Ой учора свої вірші я тобі читала Як яскраві просмінчики землю зігрівають, Так і наші чарівниці всіх мужчин кохають Ой я гарна чарівниця, на баяні граю Приїдждайте ще, дівчата, я вам заспіваю! 2014 рік Шкарупа Людмила