Авторські вірші Людмили Шкарупи

Он пташина сивенька літає Я водички плашині наллю І про що та птащина співає, А про те, що тебе я люблю. І про тебе, що тебе я чекаю Що в чеканні я буду горіть, І про те, що тебе я кохаю, а кохаючи  - хочеться жить Тільки ти  - моє щастя і вірність І  твоя зігріває любов Зігріває присутність і ніжність В моіх жилах пульсується кров

Какое счастье быть с тобою рядом И не терять с тобой друг друга никогда. Какое счастье плакать, жить тобою И днем и ночью ждать тебя всегда. Какое счастье взять и затеряться В тових объятьях, нежности, губах Дыханье слышать, чувствовать друг друг Сиянье жизни чувствовать в глазах Какое счастья навсегла забыться Все, что в тебе, пусть будет только мне Чтоб о тебе часами говрилось Чтоб от любви горела, как в огне. лютий 2017

Я смотрю на лодочку, стою на берегу. Без тебя, любимый, больше жить я не могу. Лодочка качается, звезды зажигаются И любовь у нас с тобой не кончается. Я сижу на ложочке  и на тебя смотрю От тоски спаси меня!  -  я взглядом говорю Лодочка качается, звезды зажигаются И любовь у нас с тобой не кончается. Я смотрю на лодочку, стою на берегу. Без тебя, любимый, больше жить я не могу. Лодочка качается, звезды зажигаются И любовь у нас с тобой не кончается.

                            (присвячується племінниці Каті, 8 років) У спідницю, вишиванку одягалася В небі сонячним промінням милувалася Ой у мене очі сині, сині стрічечки Ой я дівчинка-школярка - Україночка! я прозорою водою умивалася, В небі сонечку ясному посміхалася Ой взяла я руки в боки, покрутилася Я на рідній Україіні народилася! Як ішла я вранці в школу - озиралася, Тасусеві і матусі посміхалася. Ой у мене очі сині, сині стрічечки Бо я дівчинка Катруся  - україночка! травень 2017