Авторські вірші Людмили Шкарупи

присвячено батькові Сонцем осяяна хата, Чую плашок за вікном. Тато сидить біля хвіртки Стукає щось молотком. Мама гукає обідать: "Будемо істи в садку!" Стіл розкладний ми поствим В сливАх отам в холодку. Швидко я очі відкрила Де ти, мій тату? - Нема. Холодно стука у вікна Ця непривітна зима лютий, 1984

Колискова
 Спи моя дитино, засинай.
 Хай сіяє зірочка твоя.
 Спи моя дитино тільки знай,
 Що про тебе пам'ятаю я.

 Спи моя дитино, засинай.
 Казку чарівну я розкажу.
 Спи моя дитино, тільки знай,
 Спокій завжди я твій бережуть.

 Спи моя дитино, засинай, 
Хай сіяє зірочка твоя. 
Спи моя дитино, тільки знай,
 Любить тебе наша вся сімя.

Ти поглянь он скільки снігу намело, Ще зими такої в нас і не було Цей мороз усі віконця прикрасив І на свято нас у гості запросив Забиває морозець і серце й дух Я скоріше одягаю свій кожух Буду я тебе, сердечний, зустрічать Буду я тебе кутею пригощать. На Різдво у нас гуляє все село. Як тебе по цьому снігу принесло? Я Тебе іще й шампанським прогощу І ніколи вже тебе не відпущу! Знають всі, чутками повниться земля, Що у мене скоро буде весілля Я з тобою віки вічні буду жить, Хай моє кохання вогником горить! 28 березня 2018