Дорога додому
Літають легенькі сніжинки, Страшенний тріскучий мороз За руки за ноги щипає, Мене добиває до сльоз... Навколо нікого не видно, Із другою зміни іду. В снігу загубилась стежина: "Я, мабуть, отут пропаду". Та раптом знайомий побачив, Покинувши друзів прийшов, На мене хвилинку дивився, Сказав: "Я тебе тут знайшов!" Узявши із рук мою сумку, До себе в кімнату привів Так тепло, так щиро всміхнувся, І чаєм мене напоїв! зима, 1990