Авторські вірші Людмили Шкарупи

  Вірш про мене Полетіли ластівки далеко, і холодна осінь вже прийшла, Ще легенько сонце пригріває, Що мені ця осінь принесла.  Чи бажаний мир у Україні, Чи кохання, радості, тепла. Ой якби я мала такі сили, я б усе на світі віддала.  Щоб моя присутність зігрівала, та розправте плечі ви свої. Щоб моя усмішка лікувала, Щоб читали вірші ви мої.  Полетіли ластівки далеко, я сиджу, задумавшись, одна.  Жду що скоро прийдеш ти до мене, І в вікно постукає весна. 27.03.24 Шкарупа Людмила 

  Під вербою у садочку Під вербою у садочку,  Цілий день в нас холодок. Ходи милий, чорнобривий, Пожартуєм голубок. Цілу нічку говорили,  Цілувались до рання. Як побачила матуся , Чорнобривця проганя. Як же ти, матусю рідна, Вже дістала й допекла! Як ти батька полюбила? Ти ж сама така була! Вже пройшло багато років, Наша парочка іде. Чорнобривець свого сина  та й за рученьку введе. І живуть вони щасливо,  Вже й дівча маленьке ждуть. Передзвонюються часто  І батьків у гості звуть. 18.03.2024

  Тобі Засіяла зіронька вечірня, По снігу задумавшись іду. В новорічну ніч , таку чарівну Я слова палкі тобі знайду.   Я без тебе, любий, жить втомилась. Тяжко, щемко серцю моєму. Хай скоріше двері відчиняє -   Попрошу я зимоньку-зиму. Заіскрились зіроньки-сніжинки, Ти коханий мій, а я твоя. Добре нам удвох, і ми щасливі.   Ми тепер уже одна сім`я. 12 березня 2024