Авторські вірші Людмили Шкарупи

Яснооке літо стукає у шибку По вузькій стежині я до тебе йду І що б там не було І що б там не сталось Де б не був ти любий, я Тебе знайду. Яснооке літо стукає у шибку Світлому коханню не буває меж І як я цілую, в тебе серце б'ється І як ти цілуєш, в мене б'ється теж Холодно без тебе і щодня й щоночі Щось мене стискає, щось болить, тремтить Більше я не можу стримувати сльози Я не розумію як без тебе жить. Яснооке літо стукає у шибку Вже яскрава наша зіронька встає І з'єдналися руки назавжди, на віки І серця з'єдналися і твоє й моє 21 листопала 2019

На лугу Я стояла одна на лугу :   Ты сказал я к тебе прибегу   И ко мне прикоснулась  весна Ты смотрел на меня из окна   А вчера наша Лилька пришла И с собою тебя увела   На лугу я осталось одна   Надо мной посмеялась весна   Город в яркую зелень одет Но со мною тебя больше нет   Никогда не смогу полюбить И не надо за мною ходить 2008  

Летают снежинки... Летают снежинки Кружатся снежинки Одна я по снегу иду И, может быть, милый тепло улыбнется   К нему я дорожку найду   Летают снежинки, кружатся снежинки Я слышу твой голос родной И в праздничный вечер Хочу я признаться: Всегда я хочу быть с тобой   Летают снежинки, кружатся снежинки , В квартиру не заперта дверь Ночами и  днями живу в ожиданьи   Ты только, любимый, поверь   Недавно поверила в Дела Мороза: Он счастье, любовь принесет   Я знаю, мой милый тепло улыбнётся   И к сердцу он ключик найдет 3.11.2019  

Покладу під подушку каблучку, Щоб коханий приснився мені. Щоб йому я і всім посміхалась, Щоб жила я немов навесні, Покладу під подушку каблучку, Щоб його виглядать із вікна. Щоб повірила в тем, чим живу я, Щоб з тобою була - не одна. Покладу під подушку каблучку, Щоб тобою, коханий мій, жить. Щоб летіти далеко-далеко, Щоб до смерті, навіки любить. Покладу під подушку каблучку, Щоб тобі цю любов передать, Щоб без тебе не жить ні хвилинки, Сліз гіркучих тих не проливать. 23/10/2019