Дорога додому

Літають легенькі сніжинки,
Страшенний тріскучий мороз
За руки за ноги щипає,
Мене добиває до сльоз...
Навколо нікого не видно,
Із другою зміни іду.
В снігу загубилась стежина:
"Я, мабуть, отут пропаду".
Та раптом знайомий побачив,
Покинувши друзів прийшов,
На мене хвилинку дивився,
Сказав: "Я тебе тут знайшов!"
Узявши із рук мою сумку,
До себе в кімнату привів
Так тепло, так щиро всміхнувся,
І чаєм мене напоїв!

зима, 1990