Купальський вечір

Купальський вечір
13 липня 2018 року

Сиділа на горбочку під вербою у дворі.
Легкий вітер повіває, сяє сонце угорі,
Ти пливи, пливи, віночок, я почую голос твій,
Я давно тебе кохаю, ти завжди навіки мій!
Темна нічка наступила, буду папороть шукать,
Щоб навіки буть щасливій, щоб тебе не забувать.
Як же серце калатає, як мені без тебе жить.
Як присутність помічаю, щастя вогником горить.
Ранок. Сонце пригріває, зігріва твоя любов.
Як знайшов для мене слово? Як же ти мене знайшов?
Ти пливи, пливи, віночок,
Повторяю знов і знов,
Ти життя моє, ти щастя!
Швидко ллється в жилах кров.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Біле покривало

Я тебе забрала у весни...

Заграй сопілкарю