Мені матуся хустку вишивала

Мені матуся хустку вишивала
Всю душу, щастя, долю укладала
Мене маленьку мама колихала
На що ж тебе косата в землю вклала?

Тепер без тебе мушу в світі жити
І щоб без тебе буду я робити?
Нема і з ким мені поговорити
Нема кого, матусенько, любити

Пішла в садок і квітів назбирала
І на могилку квіти ті поклала
Годину цілу плакала, кричала,
Хустинку притискала, цілувала

5 березня 2020

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Біле покривало

Я тебе забрала у весни...

Заграй сопілкарю