Батькові

 Присвячується батькові


Плаче вишня схилившись в садочку,

Вітер в листі тихенько шумить...

Ой як тяжко мені, одиноко, 

Ой як страшно,  як сердець болить...

Виє вітер у листі рожевім, 

Гірко капають сльози з очей

Чуєш, тату, прийди, подивися,

Рветься голос страшний із грудей 

Я усмішку твою відчуваю,

Теплі руки і ніжні слова,  

Голос ніжний, глибокий  і щирий 

Ой яка ти людина проста.

Вітер пестить волосся, обличчя

Зачаровано  так шелестить...

Наказав  мені Господи жити 

Буду вірити, жить і любить 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Біле покривало

Я тебе забрала у весни...

Заграй сопілкарю